Велосипедом по УПА


От прийшов мені на пошту прес-анонс про акцію “З велосипедом про УПА”.

Я розумію, що можу накликати на себе і на цей блог купу смороду, і що це зовсім не моя тематика, але в цій акції мені не подобається буквально все.
Ну чесне слово, скільки можна тої шароварщини?
На вишиванках від пам’ятника Бандері по місцях повстанської слави у Львові.

Для мене такі велопробіги є чистої води совком.
Ну, по-перше, назва акції “З велосипедом про УПА” в мене асоціюється або з гаслом, яке виніс в заголовок, або з іншим – “Ударім автопробєгом по бєздорожию”.

По-друге, початок пробігу від пам’ятника Бандері. Мало того, що він виглядає так, ніби автор його робив з лекалом від пам’ятника Леніну, так ще й націоналісти його використовують так, як совок використовував пам’ятник Леніну. Пуп світу. Початок географії. Не беруся оцінювати саму постать Бандери, але я ніколи не буду шанувати пам’ятник, який виглядає, перефразовуючи Подерев’янського, як вилита з бронзи музика Поплавського.

По-третє, дрес-код велопробігу – вишиванки. Ну мамцю рідна, баскетбол теж у вишиванках грати треба? Для мене вишиванка – це святковий одяг. Це річ, яку особливо ціную і одягаю тільки у винятково важливі моменти і в жодному разі не на показ. Я не хочу потіти на ровері по місцях повстанської слави у вишиванці тільки тому, що маю виставити на показ свою українськість. Це, знову ж таки, совкова традиція: піонерські значки, червоні галстуки і вся та інші мура в будь-яку погоду, при будь-яких обставинах.

І все це пишу не тому, що не шаную ідею цього велопробігу. Просто, як вчив Франко, “лаю раз у раз, аби вона не спала”.
Я їздив на ровері до місць повстанської слави. Кілька років тому при мінусовій температурі дерся з ровером на гору Лопата. Минулого року я об’їздив околиці села Ямельниця, де була повстанська радіостанція “Афродита”.

Але я не стартував від пам’ятника Бандері і не волочився у вишиванці під гімн та з українським прапором на багажнику. Бо так мав би відчуття, що в мені перемагає совок, проти якого ці люди боролися.

UPD.
Тут в коментах відреагував, я так розумію, організатор цього велопробігу. Оскільки я далекий від того, щоб вважати свої думки істиною в останній інстанції, буде справедливо винести дискусію в тіло посту. Отже:

Goroh каже:

Чоловіче, відпусти свій розум. Десь певно дуже глибоко вже той совок засів в твоїй свідомості, що ти всюди його вбачаєш.
Чому біля п-ка Бандері? Та тому, що так маршрут складений, тому що є велика площа для збору, тому, що до теми пробігу він є актуальнішим за будь-яке інше місце. Потрібно було збиратись десь під підїздом, щоб ніхто не казав, що то совок? На рахунок вигляду памятника теж маю до тебе запитання. Якщо на могилі когось з твоїх родичів скульптор зробить не зовсім вдалий памятник, ти не підеш туди квіти покладати? совок?
Вишиванка для мене теж святковий одяг, а 70-ліття УПА -свято. Ти на тому совку зациклився – якщо в анонсі акції вказано дрескод вишиванка, то не значить, що без неї тебе туди не впустять.
Під твоє визначення показовості можна віднести майже всі наші національні святкування, де збирається багато людей в вишиванках (до речі українці носили вишиванки не лише на свята).
Можна щось робити, а можна тихо самому в гори. В гори я теж люблю ровером їздити, але роблю це з користю не лише для себе… але то таке… в кожного свої “асоціації” (с) з гаслами, памятниками і святкуваннями“.

Продовження дискусії триває в коментах нижче

Comments
18 Responses to “Велосипедом по УПА”
  1. Oliver каже:

    А мені взагалі пофіг.
    Хоч голими катайтесь уркаїнці.

  2. Vira Motorko каже:

    Підтримую цілком і повністю

    • Oliver каже:

      А позиція критики всього що не прийнятно партії не прояв совка?
      Роздувати з мухи слона і таким чином створювати видимість важливої роботи.
      Зрештою мені пофіг.

      • nazarukove каже:

        якій партії?
        це критика того, що не прийнятне особисто мені.

        • Oliver каже:

          А особисто мені однаково, я не маю права на своє власне розуміння?
          І чому це відразу стає проявом “совка”?
          Чи на особисту думку маєте лише Ви право, вельмишановний пане?

        • nazarukove каже:

          Якби мене не цікавила думка інших, то я навіть не писав би цього посту. Це перше.
          А друге, “пофіг” – це не позиція. Це квазіпозиція. Її заміна. Можна бути противником і велопробігу, і мого ставлення до цього велопробігу. Таку позицію мені сьогодні висловлювали. Але “пофігізм” – це бажання дистанціюватися від того, з чим не хочеться розбиратися. А це, власне, і є “совок”.
          І, по-третє, агресія в дискусії почалася не з мене, а з фрази “уркаїнці”.

  3. Oliver каже:

    А як назвати той етнос який харкає довкола себе, шмаркається,травить сигаретним димом свою ж малечу сидячи в парку на лавочці,гризе насіння і розпльовує по вулиці,обсцикає під’їзди … це перше що кидається в очі пройшовшись вулицею.
    Які ж це українці ?
    краще нехай вже у вишиванках роверами катаються …..
    Зрештою, горбатого могила … тому й пофіг.

  4. Goroh каже:

    Чоловіче, відпусти свій розум. Десь певно дуже глибоко вже той совок засів в твоїй свідомості, що ти всюди його вбачаєш.
    Чому біля п-ка Бандері? Та тому, що так маршрут складений, тому що є велика площа для збору, тому, що до теми пробігу він є актуальнішим за будь-яке інше місце. Потрібно було збиратись десь під підїздом, щоб ніхто не казав, що то совок? На рахунок вигляду памятника теж маю до тебе запитання. Якщо на могилі когось з твоїх родичів скульптор зробить не зовсім вдалий памятник, ти не підеш туди квіти покладати? совок?
    Вишиванка для мене теж святковий одяг, а 70-ліття УПА -свято. Ти на тому совку зациклився – якщо в анонсі акції вказано дрескод вишиванка, то не значить, що без неї тебе туди не впустять.
    Під твоє визначення показовості можна віднести майже всі наші національні святкування, де збирається багато людей в вишиванках (до речі українці носили вишиванки не лише на свята).
    Можна щось робити, а можна тихо самому в гори. В гори я теж люблю ровером їздити, але роблю це з користю не лише для себе… але то таке… в кожного свої “асоціації” (с) з гаслами, памятниками і святкуваннями

    • nazarukove каже:

      І Вам доброго дня.
      1. Якщо мені дорога особа, яку хочу вшанувати, то зроблю все можливе аби пам’ятник вона мала на своїй могилі належний. Краще ніякого, ніж жахливий. Для пам’яті й дерев’яного хреста буде достатньо.
      Але наведений приклад не є вдалим. Бо ми зараз говоримо не про дорогу мені людину, знану в обмеженому колі осіб, яка, припустимо, похована на Сихівському цвинтарі. Ми говоримо про пам’ятник історичній постаті в самому центрі міста. І тут вже йдеться про дещо більше.
      А естетична складова речі (а тим більше символа!) для мене справді має вагоме значення, щоб належно сприйняти цю річ (а тим більше символ!).
      2. Щодо дрес-коду, то це поняття якраз для того існує, аби люди одягалися належно до ситуації. Є одяг для офіційної зустрічі, для походу в театр, для повсякденного вжитку, а є для різних активностей. І я би відніс велопробіг якраз до активностей. А вишиванка якось більше до походу в театр чи на концерт пасує, ніж до велопробігу.
      Велопробіг у вишиванці – це те саме, що спускатися на лижах в плавках і шапочці. Трохи не в ті двері.
      Тому іншого пояснення такому “дрес-коду”, як голослівна показовість, я для себе не бачу. Якщо для участі у велопробігу вишиванка не має значення, то для чого взагалі акцентувати на дрес-коді?
      3. “Під твоє визначення показовості можна віднести майже всі наші національні святкування”.
      Дякую, що зауважили, бо під моє визначення “показовості” (вдаліше було б це назвати “шароварщиною”) і справді можна віднести майже всі наші національні святкування. На жаль, це правда. І пояснення цьому теж лежить в нашій совковій спадщині, яка зробила Шевченка виключно “стариганом в шапці і кожусі”, а українську культуру обмежила вишиванкою та калиною біля сільської хати. Я не проти традиції чи минулого. І не хочу його забувати (тим паче, не знати). Але я не хочу залишатися в цьому минулому.
      4. “до речі українці носили вишиванки не лише на свята”.
      До речі, українці колись і в солом’яних капелюхах ходили не лише на свята. Можна ще цю деталь до заявленого “дрес-коду” додати.

      І дякую за реакцію.
      Якраз її в цьому пості бракувало. Для повноти картини дві думки краще, ніж одна. Тому, на правах автора блогу, винесу цей комент в тіло посту.

      • Goroh каже:

        Не впевнений, чи варто було виносити комент в тіло посту. Це все таки комент, а не пояснення позиції, але то таке… ваш блог, ваше право…
        Перепрошую за моє “Ти” в попередньому коменті. Вважаю, що в інтернеті правила етикету є дещо відмінними, але якщо вам так не зручно – перепрошую.
        1. Згоден з недосконалістю памятника, але не згоден з його “жахливістю”. А позиція “поганий памятник – буду його ігнорувати” мені є незрозумілою. Про це і був мій приклад.
        2. В пості ви пишене: “Для мене вишиванка – це святковий одяг. Це річ, яку особливо ціную і одягаю тільки у винятково важливі моменти”, тут пишете: “А вишиванка якось більше до походу в театр чи на концерт пасує, ніж до велопробігу.”. Прошу розяснити, чи то концерти є такими “винятково важливими моментами” чи вишиванку таки можна вдягати частіше ніж на весілля.
        На рахунок одягу для велосипеду, дивно, що мені потрібно це вам пояснювати. Адже саме ви не одноразово пропагували на своєму блозі так звані “сіті-стайл” велопаради, і жодних згадувань про лижі і плавки я там не пригадую. Ці велопаради і створені для того, щоб ламати стереотипи, що ровер тільки для спорту. В країнах з розвиненою велокультурою велосипед є засобом пересування, і одяг вибирається відповідно до місця куди потрібно добратись, а не відповідно до транспорту. Зокрема на велосипеді їздять і в театри і на ділові зустрічі.
        Основна ідея нашого велопараду – вшанування річниці УПА, відповідно до цього були вибрані вишиванки і червоно-чорні прапори. Велосипед тут вторинний.
        3. Традиції потрібно не лише знати і памятати, їх потрібно берегти і передавати. Я як святкував Різдво, в вишиванці і з колядою, так і буду святкувати. І дітей буду вчити. Для мене совок це дещо інше… це схід України, де тяжко пояснити чому для нас Великдень більше свято ніж “Восьмоє марта”. Якщо для вас наші національні свята – шароварщина, значить нам з вами не по дорозі.
        4. Ага, і гілку калини на багажник і бабу в вінку з короваєм збоку… Ви точно зациклились…

        А взагалі – критикувати захід на якому сам не був, то діло останнє…
        Цікаво було б почути якусь конструктивну пропозицію, а не лише звинувачення в шароварщині. Який ваш варіант:
        1. Не проводити заід.
        2. Якщо проводити, то як воно мало б виглядати, щоб ви не називали його шароварщиною? Константою є тема заходу (70-ліття УПА), і формат велопробігу (мобільність і пропаганда здорового способу життя)

        • nazarukove каже:

          1. Чому ігнорувати? Це неможливо ігнорувати. Поганий пам’ятник – буду його називати його поганим. Це моя позиція.
          2. “Сіті-стайл” велопаради – це не вишиванки. Це поїздка на велосипеді у щоденному одязі. Я проти крайностей. Велосипед у місті – це не шолом і велоформа, але й не вечірнє плаття на шпильках. Це буденний одяг. Зрештою, колись у пориві протесту сам рулив по місту на крос-кантрійному ровері і в костюмі/туфлях.
          Тому зауважено правильно. Зарах.
          3. Трохи перекручено. Йдеться не про свята, а про святкування. Спосіб, в який ці свята відзначають. Отут нам з Вами не по дорозі. І йдеться не про Великдень, який, в першу чергу, є релігійним святом. Йдеться про національні святкування. Їх якраз змарґіналізували до виступу народного колективу “Калинова сопілка”.
          4. Іронія штука слизька: або я погано написав, або Ви погано зрозуміли🙂

          А критикую я цей захід тому, що теж маю трохи досвіду в організації різних акцій та проектів і теж вислуховував критику. Тільки критику я брав до уваги (хоч і не обов’язково погоджувався), а не просив рецептів кращого виконання.
          Бо кожен має право на своє ставлення до ідеї, але не зобов’язаний цю ідею вдосконалювати. Це не його справа.
          До прикладу, вертаючись до пам’ятника Бандері. Я ніколи не зроблю кращий пам’ятник, бо маю занадто криві руки, щоб бути скульптором. Але це не применшує моє право називати його поганим. Бо категорія краси відкрита не тільки для автора. А й для аудиторії.
          Те саме з акцією. Діло останнє – це якраз позиція: “Не подобається – придумай краще”.

  5. Дмитро каже:

    Я вважаю, що подібні акції – це добре, звісно є певні недоліки, які варто виправляти та не робити зі всього показуху, але люди пропагандують здоровий спосіб життя і історичну пам’ять, а це викликає позитивне ставлення. От тільки я не зрозумів, а що Вам не подобається у пам’ятнику Степану Бандері? Як на мене хороший пам’ятник

  6. Goroh каже:

    “Не подобається – придумай краще” це не моя позиція, і я не це мав на увазі. І приклад памятника тут знову ж таки не доречний, адже ви кажете, що маєте досвід проведення акцій, отже і маєте, що сказати, але простіше просто написати, що все погано. Я не просив “вдосконалювити” мій захід і не просив “рецептів кращого виконання”. Вважаю, якщо людина в чомусь компетентна, то крім уявлення, що є “погано”, має бути бачення, що “добре”. Ваше бачення – Ваше право тримати його при собі.
    Велосипед – це засіб пересування, і в вечірньому платті і шпильках на ньому не їздять, тому, що це банально не зручно. Переглянув анонс “сіті-стайл” велопараду і не знайшов там згадки про буденний одяг, а сама назва “Велопарад без кордонів” не вписується в ті рамки в які ви його впихаєте.
    Власне релійні свята – вони у всьому християнському світі свята, а те як ми їх святкуємо – це наші національні святкування. Для мене національні святкування це дуже широке поняття, як включає і релігійні і культурні і державні свята. Якщо ви про провінційні свята, типу дня матері чи Шевченкових днів, десь в Радехівському районі, то тут я згодний, що є над чим працювати, але з думкою “під моє визначення “показовості” (вдаліше було б це назвати “шароварщиною”) і справді можна віднести майже всі наші національні святкування.” не згоден.

    П.С під Вашим коментом немає кнопки “Відповідь”, тому написав новим коментарем.

    • nazarukove каже:

      >Вважаю, якщо людина в чомусь компетентна, то крім уявлення, що є “погано”, має бути бачення, що “добре”.

      Теж так вважаю.
      На цьому дискусію можна завершувати, бо піде по другому колу про одне й те саме.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

  • UA TOP Bloggers
  • цей блог відвідали

    • 361,131 рази (ів)
  • За умови повного або часткового використання iнформацiї відкрите гіперпосилання на
    Ровером по Львову roverompolvovu.org.ua є обов'язковим.
    Наслідки публікацій можуть не збігатись з намірами редакції.
%d блогерам подобається це: